Я теж поділюся,хоча і не дуже люблю цю частину мого дитинства.
В три роки у мене був вірусний енцефаліт,а саме запалення кори головного мозку.При чому причин так і не знайшли.Я була цілком здоровою дитиною.
Три тижні без тями,деякі добрі лікаря,сказали моїй мамі готуватися до найгіршого.Море сліз,гори ліків,відчай.І найважче,що в цей час від нас пішов мій папа(((((((((((((
Та вона боролася і вірила.Через чотири місяці нас виписали додому з моїм букетом хвороб печінки,почок і шлунку.Дієта,лікування,санаторії щороку.Після розпадо Союзу,це ще можна було собі дозволити без величезних затрат.Все налагодилось десь після моїх 15 років
Я навіть і не уявляю,що вона пережила в той час.Я не уявляю,що ти переживаєш,бо не дай Бог такі випробування.Я розумію,що хвора печінка,не мозок,але страждання мають однакову причину-хвороба дитини..А ти смльна,ти зможеш допомогти Владіку.І,навіть,якщо тебе турбують щасливі очі навколо,то ти ж все одно ніколи не дізнаєшся,що у людей в душі.У мене є знайома,яка чим щасливішою виглядає на людях,тим паскудніше їй в середині.І я не кажу,що всі їм погано,просто життя в них інше і проблеми інші
А ти все зможеш,бо не опустила рук одразу,бо віриш і знаєш,що надія є!
